Вакцинація або щеплення – це процедура, яка дозволяє захистити Вашого улюбленця від вірусних захворювань. Давайте детальніше розберемо як це відбувається, а головне, коли і для чого ми це робимо.
І кошенят, і цуценят ми починаємо вакцинувати з 6-8-ми тижневого віку. Обов’язковими вакцинами в цьому віці є:
Додатково цуценят можна вакцинувати проти коронавірусної та аденовірусної інфекцій, а кошенят від хламідіозу та вірусної лейкемії кішок, але ці вакцини не є обов’язковими.
Чому так рано, є ж материнський імунітет? Колостральний або материнський імунітет дійсно є, але його якість буде в кожного малюка індивідуальною, в залежності від кількості антитіл, яка не рівномірно розподілена в материнському молоці.
Подальші вакцинації трохи відрізняються інтервалами та кількістю.
Для цуценят рекомендується інтервал 2-3 тижні, щоб скоріше можна було йти на прогулянки, і ще 2-3 вакцини до 4-місячного віку.
Вакцинація проти сказу обов’язкова для всіх тварин з 12 тижневого віку та може суміщатися з вакциною проти вірусних захворювань.
Для кошенят так само 2-3 вакцини, але інтервал збільшений – 3-4 тижні.
Наступні щеплення будуть у піврічному або річному віці, в залежності від рекомендацій лікаря.
Так само, рекомендації відрізнятимуться для тварин, які почали щеплення не змалечку. Як-от, від 4 до 6 місяців необхідно 2 вакцинації, а після 6 місяців для формування стійкого імунітету достатньо навіть однієї.
Навіщо так багато вакцин, а головне, навіщо взагалі вакцинувати тварину, якщо вона не виходить з дому?
Схема вакцинацій затверджується Всесвітньою організацією ветеринарних лікарів WSAVA та базується на ряді клінічних досліджень.
Навіть домашня тварина може захворіти на вірусні захворювання, тому що має контакт з одягом та взуттям власника. А випадково залетівший у відчинене вікно кажан може принести вірус сказу хоч на десятий поверх.
Вакцинацію можна робити всім домашнім тваринам і суміщати її з іншими профілактичними заходами: чек-ап, кастрація, чіпування тощо.