Ознаки харчової алергії у собак
Харчова алергія може проявлятися:
- шкірними висипаннями, які зазвичай локалізуються на животі, морді, вухах, у природних шкірних складках;
- постійним свербежем, що призводить до розчісування та випадіння шерсті на уражених ділянках;
- почервонінням і набряком слизових оболонок, сльозотечею, рясними виділеннями з носа;
- мокнучими ділянками шкіри (найчастіше у складках);
- тривалими порушеннями травлення, аж до діареї;
- неприємним запахом шкіри.
Що викликає харчову алергію у собак
Потенційно алергію може спричинити будь-який компонент раціону. Але найчастіше алергічну реакцію викликають:
- яловичина — 34%;
- молочні продукти — 17%;
- курятина — 15%;
- ягнятина — 14%;
- пшенична крупа — 13%;
- Їжа, приготовлена на бульйонах, напівфабрикати, випічка та інші продукти, які собака отримує зі столу.
Рідше алергічну реакцію можуть викликати: соя, кукурудза, яйця, свинина, риба та рис.
Які собаки частіше хворіють
Алергія може розвинутися у собаки будь-якої породи, статі чи віку. Проте в групі ризику такі породи:
- французькі та американські бульдоги;
- шарпеї;
- лабрадори;
- стаффордширські тер’єри;
- кане корсо;
- вест хайленд вайт тер’єри;
- мопси.
А також тварини будь-яких порід та метиси, батьки яких мали харчову алергію.
Діагностика
Тест на харчову алергію у собак як такий не існує. Доступні тести крові на харчову алергію вважаються ненадійними. Харчова алергія частіше за все діагностуються на основі фізичного огляду, клінічних ознак та реакції на дієту. Основне завдання дієти — визначити, який саме білок викликає алергію, і виключити його з раціону. Спочатку необхідно виключити інші захворювання зі схожими симптомами.
Диференціюють харчову алергію від:
- паразитарних інвазій;
- дерматофітії;
- алергічних реакцій іншого походження;
- психогенного зуду.
Додаткові методи діагностики:
- цитологічне дослідження шкіри;
- діагностика лампою Вуда;
- трихоскопія.
Елімінаційна дієта — найдоступніший та найефективніший метод діагностики алергії.
Елімінаційна (виключна) дієта
Раціон повністю замінюють на продукти, які собака раніше не їла. Найлегше це зробити завдяки спеціальному корму. Для виключної дієти також можна використовувати аналергенні корми — наприклад, Royal Canin Anallergenic або аналоги. У такому разі собака повинна отримувати тільки цей корм, без жодних додаткових продуктів.
Натуральною їжею також можна пройти дієту, але зробити це важче. Зазвичай раціон складається з одного виду вуглеводу та одного виду м’яса. Якщо через кілька тижнів свербіж зникає, до раціону додають по одному продукту кожні 2-3 тижні. Якщо після введення нового компонента знову з’являється свербіж — цей продукт виключають назавжди.
Іноді роблять провокацію — повертають старий раціон. Якщо симптоми повертаються — діагноз підтверджується. Потім знову повертаються до дієти та підбирають майбутнє меню/корм.
Переваги лікувального корму:
- повністю збалансований за всіма компонентами;
- не потребує приготування;
- легко дозується — зручно контролювати об’єм їжі;
- не потрібно вводити нові продукти;
- містить антиоксиданти, які зменшують оксидативний стрес і підвищують імунний захист.
Лікування харчової алергії у собак
Перед початком лікування важливо чітко встановити діагноз, інакше після скасування препаратів симптоми повернуться. Перші кілька тижнів собаку тримають на виключній дієті та протисвербіжих препаратах. Системно застосовуються препарати короткої дії (Апоквель, ГКС першого вибору коротким курсом, антигістамінні), щоб не «змазати» клінічну картину.
Симптоматичне лікування:
- місцеві препарати з кортикостероїдами (креми, шампуні, спреї) для зменшення свербежу і запалення;
- системно Апоквель — вважається найбезпечнішим протизудневим засобом, але не знімає запалення;
- кортикостероїдна терапія — при тяжкому перебігу хвороби або неефективності місцевих засобів та Апоквелю;
- загоювальні засоби;
- місцеві або системні антибактеріальні та протигрибкові препарати;
Додатково можна частіше стригти кігті та надягати захисний комір, щоб уникнути травмування шкіри.
Профілактика
Схильність до харчової алергії може успадковуватись, тому тварин із підтвердженою алергією не рекомендується використовувати в розведенні.
Протягом усього життя собака має отримувати повноцінний раціон, який містить мінімум потенційно алергенних продуктів.
Основна міра профілактики — суворе дотримання дієти. Варто пам’ятати: навіть маленький шматочок забороненого продукту може спричинити рецидив.
Статтю підготувала:
Дорожко (Білозерова) Катерина,
ветеринарний лікар-дерматолог,
чинна членкиня Українського ветеринарного дерматологічного товариства.
