Шкіра — це найбільший орган, і вона відіграє важливу роль у підтриманні здоров’я та забезпеченні повноцінного життя тварин.
На шкіру собаки може впливати безліч захворювань, і саме шкірні проблеми є одними з найпоширеніших причин звернення до ветеринара.
Коли варто звернутися до ветеринарного дерматолога?
Надмірний свербіж
Хронічний свербіж — це не просто дискомфорт, а стан, який суттєво погіршує якість життя тварини. Якщо улюбленець постійно чухається, вилизує чи кусає шкіру або якщо свербіж не дає йому спати вночі — варто звернутися до спеціаліста.
Атопічний дерматит, або алергія на фактори довкілля, є найпоширенішою причиною хронічного свербежу. Домашні тварини можуть реагувати на пилок, плісняву, комах, кліщів домашнього пилу та інші інгаляційні алергени.
У деяких тварин симптоми проявляються лише кілька тижнів на рік, коли цвіте певна рослина. Але часто сезонні прояви поступово переходять у цілорічний свербіж.
Крім того, хронічний свербіж може бути пов’язаний із харчовою алергією, паразитами, шкірними інфекціями чи іншими захворюваннями. Тварини з вираженими симптомами потребують ретельної діагностики та індивідуального плану лікування.
Втрата шерсті
Випадіння шерсті, або алопеція, можуть виникати через гормональний дисбаланс, інфекції, паразитарні захворювання, гіперчутливість чи інші патології.
Важливо розрізняти сезонну линьку, яка є природним процесом, та патологічну втрату шерсті. Якщо шерсть випадає нерівномірно, з’являються чіткі вогнища облисіння, оголюються ділянки шкіри або шерсть стає помітно рідшою — це може свідчити про захворювання.
Поява уражень на шкірі
Запалення, почервоніння або набряк шкіри у котів і собак можуть бути ознаками інфекції, алергії або більш серйозного дерматологічного захворювання. Ураження можуть бути як поверхневими, так і глибокими, болісними. Вони можуть поширюватися на великі ділянки тіла або локалізуватися на окремих зонах. За відсутності своєчасного лікування такі прояви можуть прогресувати та призводити до ускладнень.
Хронічні інфекції вух
Вушні інфекції нерідко трапляються у домашніх тварин. Часто причиною отиту є алергія або отодектоз — вушний кліщ. Хронічні та повторювані захворювання вух можуть призводити до звуження слухового каналу, дискомфорту, болю та навіть часткової або повної втрати слуху, якщо їх не лікувати належним чином.
Неприємний запах від шкіри
Незвичний запах від шкіри вашого улюбленця може свідчити про грибкову чи бактеріальну інфекцію.
Якщо у вашого улюбленця спостерігається будь-який із цих симптомів, слід якнайшвидше звернутися до ветеринара. Чим раніше буде встановлено діагноз, тим швидше можна розпочати ефективне лікування та покращити самопочуття улюбленця.
Статтю підготувала ветеринарний лікар-дерматолог,
чинна членкиня Українського ветеринарного дерматологічного товариства
Дорожко (Білозерова) Катерина
Перший візит до лікарні рекомендується одразу після появи улюбленця в новій сім’ї.
Він потрібен для огляду та консультації щодо харчування, догляду, обробок, вакцинацій і складання подальшого плану візитів до лікаря.
Добре, коли стоматолог може одночасно оглянути пацієнта та проконсультувати щодо догляду в домашніх умовах.
Саме ветеринарний стоматолог може розповісти про безпечні та небезпечні ігри, а також на що звертати увагу під час зміни зубів (так, у тварин теж змінюються зуби).
Перший огляд стоматолога має бути приблизно у 3–4 місяці — для оцінки прикусу.
Особливо лікаря цікавлять травматичні прикуси, які можуть потребувати корекції раніше, ніж відбудеться зміна зубів.
Другий огляд — у 5–7 місяців для оцінки зміни зубів.
Третій огляд — близько 12 місяців.
Усі ці зустрічі зі стоматологом — планові огляди.
А як зрозуміти, що вже з’явилися проблеми? (фото приклад)
Нижче наведено список симптомів, які власник може помітити самостійно та вчасно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки.
- Неприємний запах із пащі (галітоз). У тварин специфічний запах є, але він не має бути яскраво вираженим. Це може свідчити про накопичення нальоту на зубах, у піднебінних складках (у брахіцефалів), у міжзубних проміжках, коли є скупченість зубів, або про більш серйозні патології (пародонтит, новоутворення тощо).
-
Відмова від твердої їжі, втрата апетиту. Коли улюбленець раніше грався з іграшками, розкушував корм або інші тверді складові свого харчування і раптом перестав це робити, причиною може бути біль у ротовій порожнині.
-
Надмірне слиновиділення, кровоточивість ясен. Це може свідчити про початкові стадії пародонтиту, травми слизової, новоутворення або сторонні тіла.
-
Видимий зубний камінь. Сам по собі камінь не є діагнозом, але він дуже часто супроводжує дентальні патології. Рішення «просто почистити зуби» не допоможе виявити приховані проблеми та вирішити їх. Тому ми працюємо за протоколом СОНАТ (Comprehensive Oral Health Assessment and Treatment).
-
Хиткі або зламані зуби. Якщо ви помітили зуби, що вже хитаються, це може свідчити про втрату кісткової тканини навколо зуба приблизно на 50% або навіть більше. Щоб зберегти здорові зуби, бажано не затягувати з візитом до професійного ветеринарного стоматолога.
Якщо ви бачите зламаний зуб — це привід звернутися до лікаря терміново. Як і у людей, у тварин є пульпа (нерв) у зубі, яка під час контакту із зовнішнім середовищем викликає гостру больову реакцію. Якщо перелом свіжий, є шанс зберегти зуб. -
Тварина натирає морду лапою, стогне, нервує. Це трапляється не дуже часто, адже пацієнти вміють приховувати біль. Якщо ви помітили, що улюбленець намагається щось дістати з рота лапою, це може вказувати на рівень болю або дискомфорту, який перевищує його терпіння, тому зволікати — не найкраща ідея.
Що входить до стоматологічних послуг:
-
профілактичні огляди ротової порожнини з консультацією щодо догляду та профілактики в домашніх умовах;
-
професійна гігієна та діагностика за міжнародним протоколом СОНАТ;
-
лікування гінгівіту, пародонтиту;
-
видалення зубів за показаннями під загальною анестезією з обов’язковим рентгенологічним контролем;
-
виявлення пухлин, запалень, інфекцій;
-
ендодонтичне лікування.
Які патології та захворювання потребують контролю ветеринарним стоматологом:
У собак, особливо малих порід, найчастіше зустрічається затримка зміни зубів, далі — пародонтит, резорбтивне ураження, переломи зубів.
У котів найчастіше діагностують резорбтивне ураження (зуб «розсмоктується» з оголенням пульпи), гінгівіт, переломи коронок зубів.
Вікові пацієнти також мають право на безболісну старість та гарну якість життя. Тому навіть у пацієнтів віком понад 10 років лікування проводиться виключно під загальною анестезією.
Перед початком лікування обов’язково здійснюється всебічне обстеження для оцінки загального стану та ризиків, а також консультація анестезіолога для формування повної картини як для власників, так і для лікаря.
У наших клініках DOVIRA в м. Київ та Харків працюють справжні професіонали своєї справи, які постійно проходять курси та майстер-класи для поповнення бази знань і практичних навичок, щоб якісно та безпечно проводити лікування вашим хвостикам.
Що ми пропонуємо для наших клієнтів:
-
людяність у ставленні до пацієнтів;
-
сучасний підхід у лікуванні;
-
наші анестезіологи не відходять від пацієнта, доки він не прокинеться та не буде готовий іти додому;
-
супровід пацієнта від його появи в новій родині до похилого віку;
-
досвідчені спеціалісти;
-
безмежна любов до своєї справи;
-
сучасне обладнання.
Причин цього явища безліч, і раннє їх виявлення дозволяє уникнути ускладнень, таких як вторинні інфекції та глибокий дерматит, а також значно полегшує лікування.
Самолікування не рекомендується: протисвербіжні препарати приносять тимчасове полегшення, але без визначення та усунення причини свербіж з’явиться знову.
Якщо собака почала чухатися частіше, ніж зазвичай, слід негайно звернутися до ветеринарної клініки. Самостійне зникнення свербежу трапляється рідко, а зволікання лише погіршує стан.
Найпоширеніші причини свербежу у собак
-
Блошиний дерматит
Алергія на слину бліх. Навіть один укус може викликати сильний свербіж. Часто собака чухається, навіть якщо паразитів вже немає. -
Інші паразитарні захворювання
Демодекоз, саркоптоз, хейлетіоз. Свербіж спричинений укусами кліщів та алергічною реакцією організму на продукти їхньої життєдіяльності. -
Атопічний дерматит
Генетично зумовлена алергія на алергени навколишнього середовища: пилок, спори грибів, побутова хімія, парфумерія. Перші прояви з’являються у віці 6 місяців – 3 років. -
Харчова алергія
Реакція на білки в раціоні собаки: яловичина, молочні продукти, риба, курка, баранина. Симптоми можуть з’являтися навіть при незначній кількості алергену. -
Психогенний свербіж
Поведінковий розлад, який виникає через стрес. Характеризується компульсивним вичісуванням або вигризанням шкіри. -
Інші причини
Бактеріальні та грибкові інфекції шкіри, травми, гельмінтози, патології ендокринних залоз, новоутворення, отити тощо.
Чому собака чеше вуха
Найчастіше через:
-
Бактеріальні або грибкові інфекції
-
Паразитарні захворювання
-
Травми або сторонні тіла
-
Пухлини
-
Алергічні реакції
Діагностика свербежу у собак
Лікар визначає необхідність додаткових досліджень для постановки точного діагнозу:
-
Цитологія шкіри — виявлення бактерій, грибків або ектопаразитів.
-
Трихоскопія — оцінка структури волосся та фолікулів, наявність кліщів Demodex або спор дерматофітів.
-
Бактеріальний і мікологічний посів — визначення збудника та його чутливості до препаратів.
-
Гістологія — виключення неоплазій та аутоімунних патологій.
-
Виключаюча дієта — при харчовій алергії.
-
Молекулярні алергологічні тести — для визначення тригерів алергії.
-
Додатково: УЗД внутрішніх органів, загальний та біохімічний аналіз крові, аналіз сечі та калу.
Як полегшити свербіж
Лікування поділяється на специфічне (усунення причини) та неспецифічне (зменшення симптомів).
Специфічне лікування
-
Блошиний дерматит — протипаразитарні засоби: краплі, спреї, нашийники, шампуні.
-
Харчова алергія — виключення алергенів з раціону.
-
Атопічний дерматит — уникання контакту з алергенами.
-
Підшкірні кліщі — курс акарицидних препаратів.
-
Психогенний дерматит — усунення стресових факторів, можливе призначення антидепресантів.
Неспецифічне лікування
-
Кортикостероїди — місцево (мазі, спреї, шампуні) або системно (таблетки, ін’єкції).
-
Не гормональні препарати — інгібітори Янус-кінази, інгібітори кальциневрину, моноклональні антитіла.
-
Антибіотики та протигрибкові засоби — залежно від показань.
-
Препарати для покращення шкірного бар’єру — вітаміни, жирні кислоти.
Щоб зменшити травматизацію шкіри, на собаку надягають захисний комір та коротко стрижуть кігті.
Профілактика свербежу
-
Підібрати збалансоване харчування з ветеринаром.
-
Обробляти від ектопаразитів та гельмінтів за схемою.
-
Обмежити контакт із побутовою хімією та хімічно активними речовинами.
-
Купати за потребою, залежно від забруднення.
-
Регулярно оглядати шкіру та не займатися самолікуванням при перших симптомах.
Лікарі клініки «Довіра» готові надати кваліфіковану допомогу вашому улюбленцю цілодобово.
Статтю підготувала:
Дорожко (Білозерова) Катерина, ветеринарний лікар-дерматолог, членкиня Українського ветеринарного дерматологічного товариства.
2023 AAHA Management of Allergic Skin Diseases in Dogs and Cats Guidelines
Коти
Перше щеплення кошеняти проводять у віці 6–8 тижнів, залежно від умов утримання:
-
Кошенята в притулках або розплідниках починають вакцинацію раніше через підвищений ризик зараження.
-
Домашні кошенята можуть отримати перше щеплення у віці 8 тижнів.
Далі проводять ревакцинацію кожні 3–4 тижні до 16 тижнів. В результаті кошенята зазвичай отримують 3–4 “дитячі” щеплення. Подальші бустерні дози вводяться щорічно.
Важливо! Щеплення від сказу проводять однократно після 12 тижнів з подальшою повторною вакцинацією 1 раз на рік.
Якщо кошеня старше 4 місяців або це дорослий кіт:
-
проводять однократне щеплення,
-
при необхідності — ревакцинацію через 3–4 тижні (для інактивованих вакцин),
-
далі — 1 раз на рік.
Обов’язкові вакцини для котів
-
Вірус панлейкопенії (Panleukopenia)
-
Каліцивірус (Calicivirus)
-
Вірус ринотрахеїту (Herpesvirus-1)
-
Вірус сказу (Rabies)
Додатково:
-
Вірус лейкемії (FeLV) — для котів із груп ризику (утримання з іншими тваринами, вигул). Перша доза у 8 тижнів, ревакцинація через 3–4 тижні, далі щорічно.
-
Хламідія (Chlamidia psittaci) — щеплення необов’язкове.
Переваги вакцинації в клініці
-
Індивідуальна схема щеплень за сучасними протоколами WSAVA
-
Використання лише сертифікованих вакцин із контролем умов зберігання
-
Досвідчені лікарі, які забезпечують комфорт і безпеку
-
Приємна атмосфера та дружня комунікація від запису до видачі виписки
Собаки
Щеплення цуценят починають у віці 6–8 тижнів, з ревакцинацією кожні 3–4 тижні до 16 тижнів.
-
Якщо цуценя у зоні ризику (притулок або активний вигул), перше щеплення можна провести у 4 тижні вакциною Nobivac Puppy (“нульове” щеплення), а курс продовжують до 20 тижнів.
-
Залежно від розміру породи, інтервал між щепленнями може скорочуватися до 2 тижнів.
У віці 4 місяців цуценяті зазвичай роблять 3–5 щеплень, залежно від індивідуальної схеми.
Ревакцинація після дитячого курсу проводиться у віці 1 року або 1 року 3 місяців. Якщо вакцинація була перервана або не за протоколом — можлива ревакцинація раніше (6 місяців).
Для цуценят старше 4 місяців щеплення проводять однократно з ревакцинацією через 3–4 тижні за потреби.
Обов’язкові вакцини для собак
-
Парвовірус (Parvovirus)
-
Вірус чуми м’ясоїдних (Distemper)
-
Вірус інфекційного гепатиту (Hepatitis)
-
Лептоспіри (Leptospira spp.)
-
Вірус сказу (Rabies)
Додатково:
-
Вірус парагрипу собак (Parainfluenza) — входить у полівалентні вакцини, необов’язковий
-
Бордетелла (Bordetella), коронавірус (Coronavirus) — необов’язкові
Важливо! Щеплення від сказу проводять однократно після 12 тижнів із повторенням 1 раз на рік.
Переваги вакцинації в “DOVIRA”
-
Індивідуальна схема за протоколами WSAVA
-
Лише сертифіковані вакцини із контролем умов зберігання
-
Кваліфіковані лікарі
-
Обов’язковий огляд від носика до хвостика перед щепленням
-
Дбайливе ставлення — малюк отримує лише позитивний досвід
Пам’ятайте: вакцинація — це прояв любові та турботи про здоров’я вашого улюбленця!
Етіологія: як і чому виникає камінь
-
Формування бляшки
Бактеріальна плівка утворюється вже через 16–24 години після очищення зуба. Якщо її не знімати, вона поступово мінералізується у кальційфосфати й перетворюється на камінь. -
Склад слини та швидкість мінералізації
Хімічний склад слини у різних тварин впливає на темпи утворення зубного каменю. -
Вік, порода, анатомія та дієта
Дрібні породи, брахіцефали та старші тварини більш схильні. Форма зубів і щелепи також відіграє роль. -
Недостатня гігієна
Відсутність регулярного чищення зубів і профілактичних заходів — головний фактор ризику.
Ускладнення зубного каменю
-
Гінгівіт → пародонтит
Запалення ясен, втрата прикріплення тканин і резорбція кістки довкола коренів, що без лікування призводить до втрати зубів. -
Біль і зміна поведінки
Тварина відчуває дискомфорт під час жування, може зменшити апетит або відмовлятися від твердої їжі. -
Локальні інфекції
Можливий розвиток абсцесів і запалення коренів зубів. -
Системні наслідки
Хронічна інфекція ротової порожнини підвищує ризик бактеріємії та може негативно впливати на серце, нирки й печінку, особливо у літніх і хворих тварин.
Клінічні ознаки, які може помітити власник
-
Неприємний запах з рота (галитоз).
-
Жовто-коричневі або сіруваті нашарування на зубах, особливо під яснами та на задніх зубах.
-
Почервоніння та набряк ясен, іноді — сліди крові на іграшках або під час огляду рота.
-
Зниження апетиту, уникання твердих іграшок або ласощів.
-
У запущених випадках — хиткість зубів і видиме оголення коренів.
Якщо ви помітили ці ознаки, рекомендується звернутися до ветеринарного стоматолога.
Діагностика
-
Огляд у клініці
Повна оцінка часто потребує загальної анестезії для якісного огляду та чищення. -
Пародонтальне зондування та рентген
Вимірювання глибини ясенних кишень та рентгенографія зубів допомагають виявити приховані ураження. -
Стандарти AAHA та WSAVA
Повне стоматологічне обстеження під анестезією включає рентгенографію для точного діагнозу.
Лікування: протокол СОНАТ (13 кроків)
Ми проводимо санацію ротової порожнини відповідно до міжнародних протоколів AAHA/WSAVA з контролем безпеки анестезії та мінімальним стресом для тварини.
-
Збір анамнезу та клінічний огляд
Інформація про загальний стан здоров’я, фізичний огляд, оцінка запаху з рота та видимих ушкоджень. -
Планування анестезії
Оцінка ризиків та підбір індивідуального протоколу, враховуючи вік, породу та супутні захворювання. -
Індукція та підтримка анестезії
Індукція наркозу з інтубацією трахеї та постійним моніторингом життєвих показників. -
Попередній огляд під анестезією
Ретельна оцінка всіх зубів, ясен і слизової оболонки. -
Пародонтальне зондування
Вимірювання глибини ясенних кишень, визначення втрати прикріплення та кровоточивості. -
Створення стоматологічної карти
Документування рухомості зубів, дефектів емалі, ділянок запалення. -
Повна рентгенографія ротової порожнини
Виявлення прихованих патологій: переломи коренів, резорбція, зміни кістки. -
Інтерпретація рентгенограм
Аналіз знімків для планування подальшого лікування. -
Над’ясеневий скалінг
Видалення зубного каменю й нальоту над лінією ясен. -
Під’ясеневий скалінг
Очищення поверхні коренів зубів під яснами, профілактика пародонтиту. -
Полірування зубів
Згладжування поверхні для зменшення налипання нового нальоту. -
Додаткові процедури (за потреби)
Хірургічні екстракції, лікування кореневих каналів, шліфування емалі, лікування пародонтальних кишень. -
Післяопераційна підтримка та інструкції
Моніторинг після пробудження, письмові рекомендації власнику щодо догляду, дієти, знеболення та плану подальших оглядів.
Статтю підготувала:
Мороз Анастасія,
ветеринарна стоматологиня,членкиня Української ветеринарної стоматологічної асоціації,
завідувачка стоматологічного відділення.
За допомогою УЗД можлива діагностика та моніторинг вагітності у кішок.
Які органи досліджують
- Травна система: шлунок, тонкий і товстий відділи кишківника, печінка, жовчний міхур та жовчовивідні протоки, підшлункова залоза.
Зверніть увагу: стравохід майже неможливо оцінити за допомогою УЗД, тому при підозрі на його патологію лікар призначить додаткові обстеження (рентгенографію, ендоскопію).
- Сечовидільна система: нирки, сечоводи, сечовий міхур.
- Серце та магістральні судини.
- Органи імунної системи: селезінка, лімфатичні вузли.
- Ендокринні залози: надниркові та щитоподібна залози.
- Репродуктивна система: діагностика та моніторинг вагітності.
Коли рекомендовано проводити УЗД
- Профілактичний огляд
– коти до 6 років — 1 раз на рік;
– старше 6 років або з хронічними захворюваннями — раз на 3-6 місяців. - Симптоми з боку шлунково-кишкового тракту
Блювота, діарея, відмова від їжі. УЗД дозволяє швидко виявити інородні тіла у порожнині шлунка або кишківника, гастрит, запальні процеси, новоутворення кишківника тощо. - Проблеми з сечовипусканням
Почащене сечовипускання, гематурія. Діагнози, які можливо встановити під час проведення УЗД: сечокам’яна хвороба, цистит, нефролітіаз, новоутворення. - Діагностика серцевих захворювань
Первинне обстеження та передопераційний моніторинг серця (ЕХОкГ) - Порушення репродуктивної системи у самок
Виділення зі статевих органів, безпліддя.
У самців дослідження репродуктивної системи малоефективне через анатомічні особливості та малий розмір органів. - Вагітність
Перше УЗД проводять після 21-го дня від в’язки для підтвердження та приблизного підрахунку плодів.
На більш пізніх термінах можна визначити орієнтовну дату пологів (похибка до 3 днів). - Дослідження лімфатичних вузлів, селезінки та ендокринних залоз
Проводиться за призначенням лікаря при підозрі на новоутворення (в тому числі, лімфому), хворобу Кушинга, гіпертиреоз тощо.
Підготовка до процедури
- Седація зазвичай не потрібна. Якщо кіт сильно стресує, лікар може порадити завчасно дати заспокійливі препарати.
- Бажано, щоб кіт був на голодний шлунок (приблизно 6 годин без їжі).
- Для кращої візуалізації сечового міхура за декілька годин до огляду заберіть лоток, щоб тварина не спорожнилася.
- Рутинно шерсть не забривається, але на розсуд лікаря може бути видалений шерстний покрив у зонах дослідження, коли він заважає проведенню УЗД.
УЗД допомагає своєчасно виявити захворювання та підтримати здоров’я і довге життя вашого улюбленця.
Статтю підготувала:
Доценко Євгенія Володимирівна,
лікар ультразвукової діагностики, лікар-нефролог, лікар-репродуктолог,
членкиня Всеукраїнської асоціації репродуктологів.
УЗД також застосовують у межах планової диспансеризації, що дозволяє виявити більшість хвороб на ранніх стадіях, розпочати терапію вчасно, покращити прогноз і забезпечити більш ефективне лікування улюбленця.
Коли варто проводити УЗД
- Симптоми з боку ШКТ: блювота, діарея, біль у животі, здуття.
- Проблеми з сечовидільною системою: часте або утруднене сечовипускання, кров у сечі, відсутність сечовипускання понад 12 годин.
- Підозра на кардіопатології: кашель, задишка, швидка втомлюваність під час фізичних навантажень, хрипи при диханні, блідість або синюшність слизових оболонок.
- Контроль вагітності у сук: визначення наявності вагітності, підрахунок приблизної кількості плодів на ранніх термінах. На більш пізніх етапах УЗД допомагає виявити деякі патології плодів (анасарка, гідроторакс, гастрошизис тощо) та визначити приблизну кількість днів до пологів. Під час пологів УЗД-моніторинг дозволяє вчасно виявити необхідність кесаревого розтину.
- Підготовка до операцій: передопераційне ЕХОкГ для виявлення можливих кардіопатологій. У тварин групи ризику можуть додатково обстежувати інші органи.
- Планове дослідження: молодим тваринам — раз на рік; старшим за 6 років — кожні 6 місяців; репродуктивним — під час планування в’язки; некастрованим сукам — після кожної тічки.
Органи, які досліджують за допомогою УЗД
- Черевна порожнина: печінка, жовчний міхур, шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, селезінка, надниркові залози, лімфовузли та магістральні судини. У некастрованих самок додатково проводиться дослідження матки та яєчників, у самців — передміхурової залози та сім’яників.
- Грудна порожнина: переважно УЗД використовується для діагностики захворювань серця. Але також дозволяє виявити такі патології як: гідроторакс, гідроперикард, тампонаду серця, ателектаз чи консолідацію легень, пневмоторакс, новоутворення грудної порожнини, набряк легень (кардіогенного чи не кардіогенного походження).
- Контроль вагітності: підрахунок приблизної кількості плодів, визначення терміну до пологів, діагностика патологій плодів і показань до кесаревого розтину.
Спеціальна підготовка до проведення УЗД зазвичай не потрібна. Доволі часто його проводять під час прийому лікаря. Якщо ж дослідження планується заздалегідь, бажано витримати голодну дієту не менше 6 годин (особливо для обстеження ШКТ), і не вигулювати собаку близько 6 годин, щоб краще оцінити сечовий міхур.
Забривання шерсті проводиться за потреби — на розсуд лікаря, наприклад, для детальнішого огляду певної ділянки або у тварин із густим шерстним покривом.
Статтю підготувала:
Доценко Євгенія Володимирівна,
лікар ультразвукової діагностики, лікар-нефролог, лікар-репродуктолог,
членкиня Всеукраїнської асоціації репродуктологів.
Хочеш набути реальних навичок у сучасній клініці з підтримкою досвідчених лікарів?
Тоді тобі до нас!🐾
🔍 Що ми пропонуємо:
🎯 Індивідуальний план навчання під твій рівень та інтереси
👩⚕️ Наставництво: тебе беруть «під крило» і допомагають на кожному етапі
🚀 Можливості для кар’єрного росту — найактивніші студенти отримують запрошення на роботу
🧭 Консультації з працевлаштування: якщо прагнеш розвиватися далі — підкажемо, як і де це зробити
📝 Рекомендації та сертифікат про проходження практики
👣 Твій шлях до професії починається тут.
Залишайся в темі, розвивайся разом з нами.
📩 Пиши в дірект, щоб подати заявку!
Ознаки харчової алергії у собак
Харчова алергія може проявлятися:
- шкірними висипаннями, які зазвичай локалізуються на животі, морді, вухах, у природних шкірних складках;
- постійним свербежем, що призводить до розчісування та випадіння шерсті на уражених ділянках;
- почервонінням і набряком слизових оболонок, сльозотечею, рясними виділеннями з носа;
- мокнучими ділянками шкіри (найчастіше у складках);
- тривалими порушеннями травлення, аж до діареї;
- неприємним запахом шкіри.
Що викликає харчову алергію у собак
Потенційно алергію може спричинити будь-який компонент раціону. Але найчастіше алергічну реакцію викликають:
- яловичина — 34%;
- молочні продукти — 17%;
- курятина — 15%;
- ягнятина — 14%;
- пшенична крупа — 13%;
- Їжа, приготовлена на бульйонах, напівфабрикати, випічка та інші продукти, які собака отримує зі столу.
Рідше алергічну реакцію можуть викликати: соя, кукурудза, яйця, свинина, риба та рис.
Які собаки частіше хворіють
Алергія може розвинутися у собаки будь-якої породи, статі чи віку. Проте в групі ризику такі породи:
- французькі та американські бульдоги;
- шарпеї;
- лабрадори;
- стаффордширські тер’єри;
- кане корсо;
- вест хайленд вайт тер’єри;
- мопси.
А також тварини будь-яких порід та метиси, батьки яких мали харчову алергію.
Діагностика
Тест на харчову алергію у собак як такий не існує. Доступні тести крові на харчову алергію вважаються ненадійними. Харчова алергія частіше за все діагностуються на основі фізичного огляду, клінічних ознак та реакції на дієту. Основне завдання дієти — визначити, який саме білок викликає алергію, і виключити його з раціону. Спочатку необхідно виключити інші захворювання зі схожими симптомами.
Диференціюють харчову алергію від:
- паразитарних інвазій;
- дерматофітії;
- алергічних реакцій іншого походження;
- психогенного зуду.
Додаткові методи діагностики:
- цитологічне дослідження шкіри;
- діагностика лампою Вуда;
- трихоскопія.
Елімінаційна дієта — найдоступніший та найефективніший метод діагностики алергії.
Елімінаційна (виключна) дієта
Раціон повністю замінюють на продукти, які собака раніше не їла. Найлегше це зробити завдяки спеціальному корму. Для виключної дієти також можна використовувати аналергенні корми — наприклад, Royal Canin Anallergenic або аналоги. У такому разі собака повинна отримувати тільки цей корм, без жодних додаткових продуктів.
Натуральною їжею також можна пройти дієту, але зробити це важче. Зазвичай раціон складається з одного виду вуглеводу та одного виду м’яса. Якщо через кілька тижнів свербіж зникає, до раціону додають по одному продукту кожні 2-3 тижні. Якщо після введення нового компонента знову з’являється свербіж — цей продукт виключають назавжди.
Іноді роблять провокацію — повертають старий раціон. Якщо симптоми повертаються — діагноз підтверджується. Потім знову повертаються до дієти та підбирають майбутнє меню/корм.
Переваги лікувального корму:
- повністю збалансований за всіма компонентами;
- не потребує приготування;
- легко дозується — зручно контролювати об’єм їжі;
- не потрібно вводити нові продукти;
- містить антиоксиданти, які зменшують оксидативний стрес і підвищують імунний захист.
Лікування харчової алергії у собак
Перед початком лікування важливо чітко встановити діагноз, інакше після скасування препаратів симптоми повернуться. Перші кілька тижнів собаку тримають на виключній дієті та протисвербіжих препаратах. Системно застосовуються препарати короткої дії (Апоквель, ГКС першого вибору коротким курсом, антигістамінні), щоб не «змазати» клінічну картину.
Симптоматичне лікування:
- місцеві препарати з кортикостероїдами (креми, шампуні, спреї) для зменшення свербежу і запалення;
- системно Апоквель — вважається найбезпечнішим протизудневим засобом, але не знімає запалення;
- кортикостероїдна терапія — при тяжкому перебігу хвороби або неефективності місцевих засобів та Апоквелю;
- загоювальні засоби;
- місцеві або системні антибактеріальні та протигрибкові препарати;
Додатково можна частіше стригти кігті та надягати захисний комір, щоб уникнути травмування шкіри.
Профілактика
Схильність до харчової алергії може успадковуватись, тому тварин із підтвердженою алергією не рекомендується використовувати в розведенні.
Протягом усього життя собака має отримувати повноцінний раціон, який містить мінімум потенційно алергенних продуктів.
Основна міра профілактики — суворе дотримання дієти. Варто пам’ятати: навіть маленький шматочок забороненого продукту може спричинити рецидив.
Статтю підготувала:
Дорожко (Білозерова) Катерина,
ветеринарний лікар-дерматолог,
чинна членкиня Українського ветеринарного дерматологічного товариства.
Анестезія у ветеринарії: безпека та комфорт для вашого улюбленця
Анестезія — це контрольоване поєднання пригнічення свідомості, розслаблення м’язів та знеболення, яке дозволяє тварині безпечно пройти хірургічні або діагностичні процедури. За умови правильного виконання та якісного моніторингу анестезія у здорових пацієнтів має низький рівень ризику.
Тварини із супутніми захворюваннями (хвороби серця, легенів тощо) можуть мати підвищений ризик ускладнень, тому їм може знадобитися додаткове обстеження, посилений контроль під час процедури або попередня стабілізація стану.
Незалежно від стану здоров’я, кожен пацієнт перебуває під постійним наглядом протягом усієї анестезії та під час пробудження, що дозволяє мінімізувати ризики та забезпечити максимальну безпеку.
Підготовка до анестезії
Перед проведенням анестезії або седації лікар-анестезіолог обов’язково оглядає тварину, оцінює індивідуальні ризики, відповідає на всі запитання власника та, за потреби, призначає додаткові обстеження.
Кожному пацієнту визначається рівень ризику за шкалою ASA, адаптованою для ветеринарної медицини, після чого формується індивідуальний протокол анестезіологічного забезпечення.
Під час і після процедури
Анестезіолог контролює стан вашого улюбленця на всіх етапах — від підготовки до повного пробудження.
Мета — забезпечити максимальний комфорт, стабільність і безпеку.
Сучасне обладнання
Для якісного моніторингу стану пацієнтів наше відділення оснащене сучасними технологічними засобами:
-
тонометром;
-
пульсоксиметром;
-
кардіомонітором;
-
обладнанням для інфузійної терапії.
Це дозволяє контролювати життєво важливі показники на найвищому рівні.